За матеріалами круглого столу Інституту глобальної політики «Екологічна безпека і наслідки війни: виклики, загрози та шляхи їх подолання»

Екологічні наслідки агресії РФ в Україні: проблема замінованих територій і виклики для відновлення довкілля

Сили оборони України щодня захищають нашу державу, людей, інфраструктуру та, зокрема, природне середовище, яке зазнає значного руйнування. Екологічні наслідки війни не менш загрозливі, ніж гуманітарні чи економічні — вони вже зараз змінюють ландшафти, забруднюють ґрунти, водне середовище, атмосферне повітря та матимуть довгостроковий вплив на здоров’я населення та стійкість екосистем.

Завдання Міністерства оборони України полягає не тільки в мінімізації екологічних наслідків бойових дій, але й у сприянні відновленню екосистем, рекультивації земель та забезпеченні сталого використання природних ресурсів.

В цьому ракурсі необхідно більш детально розглянути наступні питання:

• оцінка екологічної шкоди, завданої військовою агресією російської федерації;
• виконання операційного плану заходів з реалізації у 2024–2026 роках Національної стратегії протимінної діяльності на період до 2033 року;
• адаптацію міжнародних стандартів розмінування (ІМА8) відповідно до Українського законодавства;
• впровадження стандартів НАТО з екологічної безпеки у військовій діяльності.

Станом на перший квартал 2025 року збитки, завдані навколишньому природному середовищу внаслідок обстрілів українських військових об’єктів оцінюються приблизно в 367 млрд грн, що еквівалентно близько 9 млрд дол. США. Ці дані лише частково відображають обсяг екологічних втрат, оскільки повна оцінка збитків вимагає тривалих наукових досліджень і постійного моніторингу. Важливо враховувати, що наслідки війни для навколишнього середовища будуть мати тривалий вплив і можуть негативно позначитися на здоров’ї людей та стабільності екосистем ще багато років після завершення бойових дій.

Розрахунки нанесеної шкоди навколишньому природному середовищу (наведені цифри є приблизними, оскільки мета полягає не в підрахунку максимальної кількості, а в визначенні реального масштабу проблеми):

Засмічення відходами від руйнування  — 352 млрд 009 млн 998 тисяч 748 грн.

• Мільйони тон будівельного сміття, уламків бетону, скла, азбесту — усе це потрапляє у ґрунт і воду. Небезпечні матеріали зруйнованих будівель отруюють довкілля і ускладнюють подальше відновлення.

Забруднення земель  — 2 млрд 958 млн 468 тисяч 308 грн.

• Російська агресія знищує родючі ґрунти: забруднення нафтопродуктами, важкими металами та вибухонебезпечними предметами.

Неорганізовані викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря  — З млрд 860 млн 588 тисяч 015 грн.

• Внаслідок вибухів, пожеж і атак — критичне забруднення повітря. Шкідливі викиди негативно впливають на здоров’я людей, особливо у прифронтових зонах.

Збитки нанесені лісовому фонду — 154 млн 312 тисяч 563 грн.

• Тисячі гектарів лісу знищено вогнем, артобстрілами та мінуванням. Руйнуються природні екосистеми, гине дика фауна, зростає загроза ерозії ґрунтів.

Збитки навколишньому природному середовищу в межах територіального моря, виключно морської (економічної) зони та внутрішніх морських вод України в Азовському та Чорному морях  — 8 млрд 361 млн 755 тисяч 925 грн.

• Акваторії забруднені паливом, металом, технікою, зокрема затопленою. Порушено морські екосистеми, що впливає на рибальство та біорізноманіття.

Збройна агресія РФ проти України спричинила значне забруднення території вибухонебезпечними предметами, що становить серйозну загрозу екологічній безпеці. Станом на 2025 рік, площа потенційно забруднених вибухонебезпечними предметами територій, оцінюється приблизно в 139 000 квадратних кілометрів із них 14 000 морської акваторії. Однак, враховуючи масштаб забруднення, повне очищення території від вибухонебезпечних предметів може зайняти десятки років. Наприклад, Хорватія, площа якої майже в десять разів менша за Україну, розміновувалася близько 10 років. Завдяки спільним зусиллям державних органів, міжнародних партнерів та громадськості, вдалося зменшити площу забруднених територій, що позитивно впливає на екологічну ситуацію в країні. Проте, повне розмінування та відновлення забруднених територій потребуватиме тривалого часу та значних ресурсів.

Через високу щільність замінованих територій, зокрема природних ландшафтів та сільськогосподарських угідь, виникає питання щодо часу та методів проведення робіт з розмінування. Зокрема, виникає необхідність зменшення забруднення вибухонебезпечними предметами навколишнього природного середовища та ефективного управління цими ризиками.

Міністерство оборони України активно співпрацює з зацікавленими сторонами для проведення досліджень впливу механізованого гуманітарного розмінування на довкілля, а також для визначення вимог щодо охорони навколишнього природного середовища під час заходів з розмінування. Реалізація цих ініціатив дозволить зменшити негативний вплив на навколишнє природне середовище та сприятиме його відновленню.

Також з метою зменшення впливу на довкілля через заходи гуманітарного розмінування в Міністерстві оборони України організовано роботу з адаптації міжнародних стандартів розмінування (ІМА8) відповідно до національного законодавства.

На сьогоднішній день триває робота з вивчення та адаптації ІМА8 07.13  — Екологічний менеджмент та зміна клімату в протимінній діяльності, як Національних стандартів з протимінної діяльності. Впровадження ІМА8 07.13 як Національного стандарту надасть можливість якісніше організовувати процес управління землями з особливим акцентом на звільнення таких територій та подальше їх відновлення для використання, а також управління потенційними екологічними ризиками та мінімізацією шкоди довкіллю під час проведення заходів з розмінування.

Крім зазначеного у сфері гуманітарного розмінування Міністерство оборони України активно працює щодо імплементації стандартів НАТО у сфері екологічної безпеки, які планується застосовувати підрозділами під час військової діяльності. Основною метою імплементації цих стандартів є підвищення ефективності захисту навколишнього природного середовища та досягнення повної сумісності з НАТО. Для України це є важливим кроком на шляху до євроатлантичної інтеграції. Звичайно, у період ведення бойових дій виконання бойових завдань та збереження життя особового складу є пріоритетом, проте зараз здійснюється робота щодо поступового переходу для застосування вимог стандартів у плановій діяльності ЗСУ.

Протягом 2023–2025 років налагоджено співпрацю з такими міжнародними організаціями з питань протимінної діяльності та захисту довкілля:

• О8СЕ (Організація з безпеки і співробітництва в Європі, проект «Підтримка реабілітації довкілля з фокусом на розвиток національного потенціалу України з протимінної діяльності», підтримка технічного потенціалу, навчання особового складу),
• ІЖЛР (Програма ООН з розвитку, підтримка технічного потенціалу, залучення до проведення відбору проб),
• РАО (Продовольча та Сільськогосподарська організація ООН, навчання Особового складу, залучення до проведення відбору проб)
• ІЛ ⁄ГЕР (Програма ООН з охорони довкілля, навчання особового складу, залучення до проведення відбору проб).

Міноборони вдячне партнерам та позитивно оцінює набутий досвід співпраці, а також сподівається на подальшу плідну співпрацю.

Звичайно, існують проблемні питання, які потребують консолідації зусиль не лише усіх державних органів, а й громадянського суспільства:

• науково-обґрунтований перегляд методик визначення збитків, завданих навколишньому природному середовищу внаслідок збройної агресії РФ. (Нам відомо, що Міндовкілля та Держекоінспекція разом із міжнародними партнерами працюють над оновленням старих та розробленням нових методик визначення збитків. Проте, військова екологія має свою специфіку, яка не може бути врахована у загальних методиках через низку причин. Враховуючи напрям діяльності ГУ нашим пріоритетом є вплив мін та інших вибухонебезпечних залишків війни на довкілля та найкращі світові практики оцінки такого впливу. Тому з цього питання ми готові запропонувати конкретний напрям співпраці напрацювання методики визначення збитків з обов’язковим залученням наукової складової та відповідно до міжнародних практик та стандартів НАТО);
• визначення науково-обґрунтованих засад екологічного відновлення території військових об’єктів, що зазнали руйнування або пошкодження внаслідок збройної агресії РФ, на конкретному прикладі військового об’єкта. (Крім оцінки збитків, завданих довкіллю, для нас вкрай важливим є одночасне напрацювання кроків відновлення територій, що зазнали руйнування. При цьому, ці кроки повинні бути науково-обґрунтованими з метою конкретного розуміння перспектив відновлення територій, пріоритетності та черговості такого відновлення. Ми можемо запропонувати ряд військових об’єктів, які зазнали пошкоджень з відповідним поділом щодо типу руйнувань або цільового призначення військового об’єкту);
• розроблення методичних засад пом’якшення екологічного впливу наслідків військової діяльності та адаптації до змін клімату. (Одночасно із оцінкою шкоди та відновленням зруйнованих територій важливим є постійне напрацювання методичних засад зменшення впливу на навколишнє природне середовище враховуючи не тільки сьогоденні проблеми, а й враховуючи глобальну проблему антропогенного впливу прискорення кліматичних змін);
• створення Міжнародного науково-технологічного центру екологічних досліджень, запобігання та ліквідації наслідків війни. (Виходячи з актуальності питання, великої кількості потреб та рівня залучених науковців та МТБ, необхідною вбачається створення Міжнародного центру екологічних досліджень, який міг би виступати закордонним хабом опрацювання інформації, відібраної та проаналізованої в Україні, її верифікації, накопиченням та прямої співпраці з міжнародними науковими інституціями, які виходячи з різних причин не можуть співпрацювати з військовими напряму);
• здійснення екологічного відновлення пошкоджених внаслідок збройної агресії РФ територій дислокації підрозділів Збройних Сил України, проведення рекультивації пошкоджених земель та акваторій. (Вилучення вибухонебезпечних предметів та речовин, уламків снарядів, відновлення родючості). (Після визначення конкретних науково-обґрунтованих кроків екологічного відновлення територій, логічним є практичне впровадження цих кроків, які в свою чергу будуть потребувати велику кількість ресурсів та коригування методичних засад після практичних відгуків щодо їх сильних та слабких сторін).

Україна, яка вже понад 3 роки бореться з повномасштабним вторгненням російської федерації і, як ніхто інший, розуміє, який токсичний спадок залишає війна. Наслідки для довкілля катастрофічні, і для їхнього подолання знадобиться десятиліття та значні фінансові ресурси. Після завершення бойових дій перед Україною стоятиме складне завдання — відновити екологічний баланс, ліквідувати наслідки забруднень, відновити родючість ґрунтів і захистити природні ресурси.

Одним із ключових елементів цього процесу стане імплементація міжнародних стандартів, зокрема стандартів НАТО (8ТАЯАС), що стосуються охорони навколишнього природного середовища у військовій сфері. Розробка та впровадження таких стандартів дозволить нам не лише відновлювати екологічну ситуацію, а й інтегрувати передові екологічні практики у систему національної безпеки та оборони.

Наша мета  — забезпечити стійкий розвиток та екологічну безпеку країни за допомогою комплексного підходу, що включає як усунення наслідків війни, так і превентивні заходи для захисту довкілля від майбутніх загроз. Враховуючи важливість таких стандартів, ми продовжуємо працювати над їх впровадженням і розширенням у наших збройних силах, що дозволить не лише знизити екологічні ризики під час військових дій, але й створити надійний фундамент для відновлення довкілля після війни. Міністерство оборони України відкрито до подальшого діалогу, співпраці та спільних ініціатив, які сприятимуть захисту довкілля та безпечному відновленню країни після війни.

Юрій СИТНИК,
начальник управління екологічної безпеки Головного управління протимінної діяльності,
цивільного захисту та екологічної безпеки Міністерства оборони України,
полковник